У серпні цього року в Таллін на один день по своїх справах заїхав фінський
констебель і своєю карткою «ВІЗА» скористався лише один лише раз,
розплатившись за обід в респектабильном ресторані. Офіціант забрав картку
до електронного терміналу — клієнт підписав чек… і вже через пару днів його
банківським рахунком радісно користувався один хороший естонська хлопчина,
обьехавший пів-Фінляндії і скупив за 4 дні товарів приблизно на 40 тисяч
фінських марок…
До того часу фінської та естонської поліції було відомо вже більше тисячі випадків
подібного шахрайства. Цей спосіб в Естонії почали освоювати приблизно рік
назад. коли обслуговуючий персонал деяких талліннських ресторанів, магазинів
і бензозаправок в масовому порядку зайнявся копіюванням магнітних смуг міжнародних
кредитних карток. Цим промислом паралельно займалися відразу дві таллінські
угруповання, що складаються з молодих та енергійних юнаків. Все дуже просто:
офіціант, або продавець, на хвилинку йдучи з кредиткою до електронного терміналу,
спеціальним аппаратиком величиною з сигаретну пачку копіює магнітну смужку ……..
Перші такі аппаратики в Естонію, звісно, завезли з РОСІЇ, потім же їх
виробництво успішно освоїли і тут, благо з цим може впоратися навіть
школяр. Для виготовлення такої машинки всього-то потрібні три мікросхеми
і девятивольтовая батарейка!!! Дивно — ось що значить демократичний світ !!!
Але большенству постраждалих вдалося – таки довести, що вони цих покупок не робили,
і витрати зазнали банки і конкретні магазини.
Порівняно з Росією пластикові гроші в Естонії отримали набагато більше
поширення. 300 тисяч пластикових карток внутриэстонского користування
і 6 тисяч власне кредиток типу «ВІЗА» і «Еврокарт» — солідно, погодьтеся,
по відношенню до кількості жителів. Технічне обслужвание естонських пластикових
грошей здійснює створений три роки тому Центр банківських карт, виконавчий
директор якого Маргус Аун люб’язно погодився познайомити, які вже випробувала
у цій області світова шахрайська еліта.
Самим излюбленым їх способом все-таки була і залишається крадіжка кредиток. Щосили поль-
товується своїми можливостями і персонал фірм, які приймають картки до оплати.
Як? Можна, наприклад, роздрукувати дві квитанції замість однієї і зробити підпис
клієнта. Пройде два-три місяці, перш ніж власник це виявить і доведе свою
непричетність. У 90 відсотках випадків — це доведено естонської економічної
поліцією — шахрай і продавець працюють разом. Зараз наш центр збирається
скласти «чорний список» фірм, які на цьому попалися. Поки ж ми вимагаємо
від усіх, щоб електронний термінал перебував на очах у клієнта, а не де-небудь
у віддаленій підсобці. Вершина ж «польоту» — це установка фальшивого банкомату.
Такий випадок був, по-моєму, в Англії. Той банкомат справно видавав гроші
першу вимогу, але при цьому акуратно прочитував і запам’ятовував пін-коди,
цифрову комбінацію, що відкриває доступ до банківського рахунку і готівці.
Решта було справою техніки — зчитану інформацію наносили на будь-яку
чистий пластикову картку — хоч на ключ для відкривання дверей і безкарно
користувалися.