При роботі на комп’ютері питання про локальної захист виникають з однієї сторони часто, а з іншого — досить рідко. Часто — це будинку, щоб захистити свої документи від випадкового стирання дітьми, а рідко — де-небудь в конторі, особливо якщо комп’ютер не загального користування — де-небудь у відділі реклами — а як би свій, в кабінеті. Дійсно, що його захищати — фірма «рідна», співробітники знайомі, хакерів серед них немає… І все-таки…

Залишивши в стороні «шпигунські пристрасті» і, припускаючи, що промислових секретів, за якими полюють спецслужби всього світу у вас в комп’ютері немає, я можу відразу назвати три причини за якими ваш комп’ютер може зацікавити сторонніх. По-перше, банальна цікавість. Цікаво ж підсунути «що-небудь отаке» начальнику і подивитися чим він займається. По-друге, помста і кар’єрні питання — ну, там, подивитися готуються накази або, скажімо, порівняти свою зарплату із зарплатою колег. Ну і, нарешті, охоронцям (або іншим співробітникам), наприклад, може банально захотітися влаштувати по мережі чемпіонат в «Кваку» та надати ваш комп’ютер комусь в якості «робочого місця».

Захищатися від цієї справи теж можна (і потрібно) по різному. Думаю, що найважливіше — це забезпечити захищеність документів. Багато для цього використовують вбудовану в той же Word можливість встановити пароль на документ. А даремно. Захист там дуже неякісна. Просто для загального розвитку спробуйте, наприклад, «закрити» ваш документ паролем, а потім скористатись програмою Advanced Office 97 Password Recovery. Більш «просунуті» користувачі займаються тим, що архівують документи з паролем. Це, звичайно, трохи краще, але ж є і Advanced ZIP Password Recovery, Advanced ARJ Password Recovery, RAR Password Cracker… Саме тому, що такий «захист» краще не використовувати зовсім — дуже часто користувачі самі забувають пароль, за допомогою якого все було зашифровано, що тільки додає незручностей, а для «зловмисника» такий захист — не проблема.
Якщо вже використовувати шифрування, то краще скористатися якоюсь професійною програмою, хоча тут є ще одна небезпека — якщо вже ви забудете пароль, то з даними можна буде розпрощатися…

Особисто мені, дуже подобається програма BestCrypt, яка заводить на диску файл, зазначеного вами розміру, який в будь-який момент можна «підключити» до Windows. Підключений файл виглядає просто як ще один диск, але всі дані, які ви на нього пишете автоматично шифруються. У разі будь-яких збоїв живлення, або вимикання Windows цей файл залишається на диску, зберігаючи ваші документи зашифрованими. Причому, цей файл ви можете без проблем переносити з одного комп’ютера на інший (скажімо між домашнім та робочим комп’ютером), а за рахунок того, що ви можете задавати програмі бажаний розмір, це зручно робити, наприклад, з допомогою ZIP-диски (або навіть звичайних дискет, якщо вам треба зберігати не дуже багато документів). Аналогічною функціональністю володіє і StrongDisk. Можна придивитися ще й до Scramdisk-у.

Крім шифрування, не варто забувати і про резервне копіювання даних. Якщо шифрування дає гарантію того, що до ваших документів не доберуться зловмисники, то резервне копіювання дає гарантію того, що до них доберетеся ви самі. На жаль, створенням копій файлів нехтують занадто часто, а даремно. Звичайно, це вимагає певних витрат часу (натиснути кнопочку і почекати трохи) і грошей — придбання носіїв, але ж втрата інформації — штука набагато менш приємна… якби ви знали, як часто до мене звертаються користувачі і кажуть, що ось, мовляв, ще буквально вчора файл був, і весь такий хороший, а от сьогодні випадково натиснулася не та кнопочка й нема…

Є досить багато програм для резервного копіювання, які неабияк полегшують цю нудну процедуру. А якщо документів у вас не так багато, то можна і не заморочуватися з ними, а зробити все вручну. Головне — займатися цією справою регулярно — за законом підлості диск «накриється» як раз в той момент, коли менше всього цього хотілося. Якщо з носіями у вас сутужно, то хоча б копіюйте періодично свої робочі файли в яку-небудь директорію (що врятує вас в тому випадку, якщо ви помилково видаліть файл), а ще краще — на інший фізичний диск, якщо у вас в комп’ютері стоять два диска. Якщо багато, то не полінуйтеся хоча б раз в тиждень скидати їх на CD — навіть якщо у вас немає свого рекордера, існує безліч фірм, що надають такі послуги, а ваша робота, швидше за все, коштує більше 100 рублів, витрачених на запис диска.
У фірмах, цю задачу найпростіше вирішити, організувавши файловий сервер — коли всі дані зібрано в одному місці, сисадмін без великої праці зможе організувати і їх шифрування, і резервне копіювання…

Якщо у вас виникли підозри, що хтось «нелегально» користувався комп’ютером, то не полінуйтеся перевірити його на предмет «жучків». У самому банальному варіанті це може бути якась програмка, записує у файл (або відправляє по мережі) дані про те, що ви робите на комп’ютері, скажемо, що саме ви друкували в якості пароля. Більшість таких програм «ховаються» від користувача — у них немає вікон або іконок, і навіть при натисканні заповітної комбінації Ctrl-Alt-Del їх не видно у списку завдань. Для того, щоб побачити що саме працює у вас на комп’ютері, скористайтеся яким-небудь task-manager-му, наприклад, kill’em або OptiX, тільки перед тим як вбивати щось «непотрібне» спробуйте розібратися, що ж це таке. В принципі, в боротьбі з такого роду «підсадками» вам знадобляться ті ж методи, які використовуються при боротьбі з троянами. Можна ще скористатися програмкою StatWin,
яка вміє відслідковувати і писати в лог всю активність вашого комп’ютера.

Ну і останнє — це захист від несанкціонованого запуску комп’ютера». Дуже багато вважають, що встановивши пароль на BIOS або на вхід в Windows вони виконують цю задачу. На жаль, це не так. Пароль в Біосі досить легко обійти просто витягнувши батарейку з материнської плати і закоротив відповідні контакти, або встановивши спеціальний джампер, який є на всіх сучасних материнських платах. Правда, при цьому ви виявите, що пароль «пропав»… Всілякі паролі Windows і обмеження прав користувачів теж обходяться порівняно легко, тому слід взяти за правило, що якщо хтось має фізичний доступ до комп’ютера, то він має доступ до всієї збереженої на ньому інформації…