Який антивірус найкращий? Відповідь буде «будь-хто», якщо на вашому комп’ютері віруси не водяться і ви не користуєтеся вірусо-небезпечними джерелами інформації. Якщо ж ви любитель нових програм, іграшок, ведете активне листування по електронній пошті і використовуєте при цьому Word або обмінюєтеся таблицями Excel, то вам все-таки слід використовувати який-небудь антивірус. Який саме вирішуйте самі, проте є кілька позицій, за якими різні антивіруси можна порівняти між собою.

Якість антивірусної програми визначається, на мій погляд, за такими позиціями, наведеним у порядку убування їхньої важливості:

1. Надійність і зручність роботи відсутність «зависань» антивіруса і інших технічних проблем, що потребують від користувача спеціальної підготовки.

2. Якість виявлення вірусів всіх поширених типів, сканування всередині файлів-документів/таблиць (MS Word, Excel, Office97), упакованих і архівованих файлів. Відсутність «помилкових спрацьовувань». Можливість лікування заражених об’єктів. Для сканерів (див. нижче), як наслідок, важливою є також періодичність появи нових версій (апдейтів), тобто швидкість настройки сканера на нові віруси.

3. Існування версій антивіруса під всі популярні платформи (DOS, Windows, Windows95, Windows NT, Novell NetWare, OS/2, Alpha, Linux тощо), присутність не тільки режиму «сканування за запитом», але і «сканування на льоту», існування серверних версій з можливістю адміністрування мережі.

4. Швидкість роботи та інші корисні особливості, функції, «припарки» і «смакота».

Надійність роботи антивірусу є найбільш важливим критерієм, оскільки навіть «абсолютний антивірус» може виявитися марним, якщо він буде не в змозі довести процес сканування до кінця «зависне» і не перевірить частина дисків і файлів і, таким чином, залишить вірус непоміченим в системі. Якщо ж антивірус вимагає від користувача спеціальних знань, то він виявиться марним більшість користувачів просто проігнорує повідомлення антивіруса і натиснуть [OK] або [Cancel] випадковим чином, залежно від того, до якої кнопці ближче знаходиться курсор миші в даний момент. Ну а якщо антивірус буде надто часто задавати складні питання пересічному користувачеві, то, швидше за все, він (користувач) перестане запускати такий антивірус або навіть видалити його з диска.

Якість детектування вірусів стоїть наступним пунктом цілком природної причини. Антивірусні програми тому і називаються антивірусними, що їх прямий обов’язок ловити і лікувати віруси. Будь-самий «наворочений» по своїм можливостям антивірус марний, якщо він не в змозі ловити віруси або робить це не цілком якісно. Наприклад, якщо антивірус не детектує 100% якого-небудь поліморфного вірусу, то при зараженні системи цим вірусом такий антивірус виявить тільки частина (припустимо 99%) заражених на диску файлів. Невиявленими залишиться всього 1%, але коли вірус знову проникне в комп’ютер, то антивірус знову виявить 99%, але вже не від всіх файлів, а тільки знову заражених. В результаті жаражено на диску буде вже 1.99%. І так далі, поки всі файли на диску не будуть заражені при повному мовчанні антивіруса.

Тому якість детектування вірусів є другим за важливістю критерієм «кращості» антивірусної програми, більш важливим, ніж «багатоплатформність», наявність різноманітного сервісу і т. д. Однак якщо при цьому антивірус з високою якістю детектування вірусів викликає велику кількість «помилкових спрацьовувань», то його «рівень корисності» різко падає, оскільки користувач змушений або знищувати незаражені файли, або самостійно проводити аналіз підозрілих файлів, або звикає до частих «помилкових спрацьовувань», перестає звертати увагу на повідомлення антивіруса і в результаті пропускає повідомлення про реальний вірус.

«Багатоплатформність» антивірусу є наступним пунктом у списку, оскільки тільки програма, розрахована на конкретну операційну систему, може повністю використовувати функції цієї системи. «Нерідні» ж антивіруси часто виявляються непрацездатними, а іноді навіть руйнівними. Наприклад, вірус «OneHalf» вразив комп’ютер із встановленими на ньому Windows95 чи WindowsNT. Якщо для розшифрування диска (даний вірус шифрує сектора диска) скористатися DOS-антивірусом, то результат може виявитися плачевним: інформація на диску виявиться безнадійно зіпсованою, оскільки Windows 95/NT не дозволить антивірусу користуватися прямими викликами читання/запису секторів при розшифровці секторів. Антивірус ж, є Windows-програмою, справляється з цим завданням без проблем.

Можливість перевірки файлів «на льоту» також є досить важливою рисою антивіруса. Моментальна і примусова перевірка приходять на комп’ютер файлів і вставляються дискет є практично 100%-ою гарантією від зараження вірусом, якщо, звичайно, антивірус в стані детектувати цей вірус. Дуже корисними є антивіруси, здатні постійно стежити за «здоров’ям» серверів Novell NetWare, Windows NT, а останнім часом, після масового поширення макро-вірусів, і за поштовими серверами, скануючи вхідну/вихідну пошту. Якщо ж у серверному варіанті антивіруса присутні можливість антивірусного адміністрування мережі, то його цінність зростає ще більше.

Наступним за важливістю критерієм є швидкість роботи. Якщо на повну перевірку комп’ютера потрібно нескольно годин, то навряд чи більшість користувачів будуть запускати його досить часто. При цьому повільність антивіруса зовсім не говорить про те, що він ловить вірусів більше і робить це краще, ніж більш швидкий антивірус. У різних антивірусах використовуються різні алгоритми пошуку вірусів, один алгоритм може виявитися більш швидким і якісним, інший повільним й менш якісним. Все залежить від здібностей і професіоналізму розробників конкретного антивіруса.

Наявність усіляких додаткових функцій і можливостей стоїть у списку якостей антивіруса на останньому місці, оскільки дуже часто ці функції ніяк не позначаються на рівні «корисності» антивіруса. Однак ці додаткові функції значно спрощують життя користувача і, може бути, навіть підштовхують його запускати антивірус частіше.